Ефективне підживлення

Ефективне підживлення

У лютому, залежно від року вирощування, настає оптимальний час для першого підживлення озимої пшениці та озимого ріпаку. Залежність від року пояснюється тим, що строки внесення мають враховувати поточні температурні та ґрунтові умови, а також фазу розвитку посівів. Відповідно до чинних нормативних вимог, у нітратно-вразливих зонах заборонено вносити добрива на промерзлий, перезволожений ґрунт або ґрунт, вкритий суцільним сніговим покривом.

Це не має сенсу і з агрономічної точки зору, адже якщо ґрунт промерзлий, він, безумовно, ще холодний, а відновлення вегетації культури ще далеко. Промерзла поверхня не дозволяє добривам проникати в ґрунт — вони залишаються на поверхні і під час відлиги або танення снігу змиваються вниз по схилу (ідеально рівних полів практично не існує). Це призводить до втрат азоту, його накопичення в навколишньому середовищі, створення екологічних проблем і не забезпечує рівномірного розвитку посівів.

Важливим питанням є норма внесення діючої речовини. Для цього необхідно враховувати не лише чинні регламенти, а й потребу культури в елементах живлення. Якою ж вона є? Розглянемо потребу в поживних речовинах озимої пшениці та озимого ріпаку на основі їхніх специфічних вимог (табл. 1).

З точки зору ефективності, охорони довкілля та фізіології рослин, оптимальним рішенням є поділ весняної норми підживлення. Заплановану кількість азоту доцільно вносити у два або три прийоми. Наразі може бути актуальним перше підживлення; рекомендований строк — кінець фази кущення відповідно до потреб культури. Але чому саме цей період є рекомендованим?

Тому що це етап безпосередньо перед відновленням вегетації, після якого рослина починає інтенсивно розвиватися, і необхідна кількість азоту вже повинна бути доступною в ґрунті.

Саме в цей час відбувається диференціація колоса. У процесі цього ростова точка переходить від вегетативного до генеративного розвитку. Формуються зачатки квіток і зерен, визначається кількість зерен у колосі. Очевидно, що для отримання високих урожаїв необхідне успішне проходження фази диференціації колоса. Якщо цей процес порушується (наприклад, через дефіцит поживних речовин), колос розвивається неповноцінно, а врожайність знижується. Також слід зазначити, що азот, внесений восени, відіграє важливу роль завдяки частковому осінньому кущенню.

Водночас слід зазначити, що порушення диференціації колоса може бути спричинене не лише дефіцитом азоту, а й нестачею інших елементів живлення, які перебувають у мінімумі. Це підводить нас до ще одного важливого питання — професійного підбору добрив.

Чи достатньо вносити лише азот? Якщо ні, то які елементи необхідно додати? І чи можна вносити різні елементи живлення одночасно?

Відповідь проста за формою, але складна за змістом. У міру наближення фази інтенсивного росту потреба культури в усіх елементах живлення зростає. По суті, необхідно поповнювати ті елементи, які знаходяться в мінімумі відносно потреб рослин. Якщо через відсутність результатів рослинної діагностики для цього періоду визначити такі елементи неможливо, доцільно виходити з припущення, що варто одночасно забезпечити рослини елементами, які споживаються у найбільших кількостях. Але які це елементи? Очевидно — макроелементи.

Фосфор і калій можна не враховувати, якщо вони були внесені в достатніх кількостях восени. Таким чином, окрім азоту, залишаються сірка, кальцій і магній (табл. 2).

Вибір продукту також полегшується за наявності інформації про прояви дефіциту кальцію, магнію або сірки в попередні роки. На жаль, так званий прихований дефіцит, який може спричиняти втрати врожайності на рівні 10–15% без видимих симптомів, можна достовірно виявити лише за допомогою листкової діагностики.

Залежно від того, які елементи та в якій кількості необхідно поповнити, можна обирати між продуктами Pétisó, GreenMax, Pétisó+S та Pétisó-S Max (табл. 3).

З наведеної таблиці видно, що Pétisó та GreenMax підходять для одночасного забезпечення рослин азотом, кальцієм і магнієм, тоді як продукти лінійки Pétisó з вмістом сірки є оптимальними для одночасного забезпечення азотом, кальцієм і сіркою за один прохід.

Норми їх внесення можуть визначатися залежно від поточної потреби культури в азоті та необхідності поповнення запасів кальцію, магнію й сірки.

Більші обсяги кальцію та магнію доцільно вносити за допомогою GreenMax, тоді як значні норми кальцію та сірки — із застосуванням Pétisó-S Max.

Не варто забувати: Pétisó стабілізує рН ґрунту, тоді як GreenMax підвищує рН кислих ґрунтів. У результаті їх застосування покращуються структура ґрунту, водний режим та ефективність засвоєння поживних елементів.