Чому Pétisó?

У ці складні для сільського господарства часи, коли ціни на сільськогосподарську продукцію низькі, опадів недостатньо або панує посуха, внаслідок чого врожайність знижується, рентабельність є низькою або господарства навіть зазнають збитків, надзвичайно важливо, яке саме азотне добриво ми використовуємо. Адже за таких умов кожен технологічний елемент, агротехнічне рішення, практичний прийом або перевага, що криється в, на перший погляд, незначних деталях, має велике значення і навіть може стати «рятівним» для рослинницьких господарств.

Тому якість добрива, яке купує та використовує аграрій, є надзвичайно важливим критерієм. Кожен міг або може переконатися на власному досвіді, наскільки важливою є якість. Мета цієї статті — не надавати професійні консультації, а насамперед привернути увагу та показати суттєві відмінності між продуктами, які є схожими за призначенням, назвою та зовнішнім виглядом. Адже саме ці, на перший погляд, незначні відмінності можуть визначити, яке добриво ми придбаємо та використаємо, а також чи принесе обраний продукт прибуток, чи лише спричинить збитки.

Pétisó — це оригінальний угорський продукт, який виробляється вже понад 90 років. Наша мета — підтримувати сільське господарство за допомогою ефективного азотного добрива, яке не лише забезпечує рослини необхідними поживними речовинами, а й сприяє збереженню хімічної реакції ґрунту. Цю останню функцію продукт і сьогодні виконує відмінно завдяки надзвичайно високому вмісту доломіту — 228 кг/т.

Кислі ґрунти є несприятливими для вирощування сільськогосподарських культур з багатьох причин. Зокрема, рослини засвоюють із кислих ґрунтів менше поживних елементів, що може означати втрати приблизно 50% фосфору, 23% азоту та 23% калію. Залежно від хімічної реакції ґрунту ці втрати можуть бути ще більшими.

Причин таких втрат декілька. Насамперед у кислих ґрунтах сповільнюється нітрифікація, погіршується природна здатність ґрунту забезпечувати рослини азотом, а також знижується природна здатність ґрунтових бактерій фіксувати азот. У результаті рослини отримують менше азоту.

У ґрунті накопичуються іони амонію, які у великих концентраціях, особливо за посушливої погоди, можуть бути токсичними для рослин. Підвищується розчинність заліза, алюмінію та марганцю, які самі по собі можуть спричиняти фітотоксичний вплив. Крім того, залізо й алюміній настільки міцно зв'язують фосфор, що рослини втрачають можливість його засвоювати. На відміну від Pétisó, у багатьох добривах типу ВАС (також відомих як CAN) як джерело кальцію використовують не доломіт (карбонат кальцію та магнію), а вапнякове борошно або інші кальцієвмісні сполуки, отримані з побічних продуктів виробництва. Однак вони не містять магнію.

Важливою особливістю Pétisó є те, що доломіт у його складі не лише покращує властивості ґрунту, а й є чудовим джерелом кальцію та магнію. Кальцій і магній відіграють незамінну роль насамперед у підтриманні структури рослин, обміні речовин та енергозабезпеченні.

Кальцій є найважливішим компонентом клітинної стінки та клітинної мембрани, забезпечуючи стабільність і міцність клітин. Він сприяє поздовжньому росту коренів і пагонів, а також функціонуванню меристематичних тканин. Бере участь в обміні вуглеводів та азоту (посилює нітрифікацію) і підвищує стійкість рослин до хвороб та стресових факторів.

Магній є центральним структурним елементом молекули хлорофілу — зеленого пігменту рослин. За його дефіциту фотосинтез і поглинання світлової енергії значно сповільнюються або повністю припиняються. Магній активує численні ферменти, відповідальні за фотосинтез і дихання, а також сприяє транспортуванню та засвоєнню фосфору. Він бере участь у синтезі вуглеводів, жирів і білків, а також в асиміляції азоту. Крім того, відіграє важливу роль у захисті від шкідливого ультрафіолетового випромінювання та зменшенні теплового стресу.

Важливо також зазначити, що основні польові культури залежно від рівня врожайності засвоюють від 30 до 80 кг/га магнію. У кислих ґрунтах кальцій і магній важкодоступні для рослин, а з легких ґрунтів легко вимиваються. Тому їх регулярне поповнення є необхідним! Pétisó, який містить як кальцій, так і магній, одночасно забезпечує рослини азотом, кальцієм і магнієм.

Крім того, важливо підкреслити, що доломітовий порошок у складі Pétisó представлений у формі унікально дрібних частинок. Середній розмір частинок використаного доломітового порошку становить менше 40 мкм. Завдяки надзвичайно великій питомій поверхні це забезпечує швидке та ефективне засвоєння поживних елементів — кальцію та магнію.

Це означає, що 56 кг доломітового порошку з розміром частинок 1 мм (саме стільки доломіту міститься у 250 кг Pétisó) мають питому поверхню 120 м², тоді як доломітовий порошок із розміром частинок 40 мікрометрів, що міститься у 250 кг Pétisó, має питому поверхню приблизно 3000 м²!

З іншого боку, з погляду реакційної здатності, доломіт, що міститься у 250 кг Pétisó, за своєю реакційною здатністю еквівалентний 1400 кг доломіту з розміром частинок 1 мм. Це має важливе значення, адже чим більша питома поверхня матеріалу, тим вища його реакційна здатність і тим легше та швидше він вступає в реакцію.

Оскільки кальцій і магній, що містяться в доломіті, зв'язуються з ґрунтовими колоїдами міцніше, ніж, наприклад, одновалентний калій, вони здатні витісняти з цих зв'язків значну кількість одновалентних поживних елементів (наприклад, калій, амоній тощо), роблячи їх доступними для засвоєння рослинами.

Хоча ми також виробляємо карбамід та аміачну селітру, ми не рекомендуємо їх використання. Причини такі: як карбамід, так і аміачна селітра підкислюють ґрунт, що спричиняє численні негативні наслідки, описані вище, та призводить до зниження врожайності.

Для нейтралізації підкислювального ефекту необхідно вносити вапнувальні матеріали, що створює додаткові витрати. Крім того, на відміну від Pétisó, ані карбамід, ані аміачна селітра не містять кальцію та магнію, які є незамінними для рослин і потрібні їм у великих кількостях.

До того ж значна частина аміаку, що утворюється з карбаміду, — до 70% — може випаровуватися в атмосферу. Це призводить не лише до втрати діючої речовини, а й до забруднення навколишнього середовища.

Автор: д-р Чаба Варга, фаховий консультант і головний спеціаліст з розвитку, Nitrogénművek Zrt.