Базове внесення добрив — запорука успіху у вирощуванні ріпаку

Серпень — час базового внесення добрив під ріпак. Базове внесення добрив є не лише основною умовою високої врожайності, а й запорукою надійності врожаю. Для цього, звичайно, необхідно знати фізичні та хімічні властивості ґрунту, а також вміст поживних речовин, що можуть бути засвоєні, та питомі потреби ріпаку в поживних речовинах (таблиця 1). Сучасні моделі поповнення поживних речовин на основі вищезазначеного оцінюють кількість поживних речовин, що підлягають внесення, тобто потребу в добривах. Остання — залежно від окремих властивостей ґрунту — може навіть збігатися (а в більшості випадків бути більшою або меншою) з кількістю діючих речовин, поглинених при даному врожаї (питома потреба, помножена на врожайність).

З таблиці 1 видно, що ріпак є рослиною, яка потребує багато поживних речовин. З огляду на наведені цифри можна сказати, що ріпак в основному потребує NPK з перевагою калію, але це може змінюватися залежно від вмісту фосфору в ґрунті (таблиця 2). Водночас не можна нехтувати потребами ріпаку в кальції, магнії та сірці. Тому варто ознайомитися з вмістом кальцію, магнію та сірки в окремих складах NPK, щоб вже восени, наприкінці літа, мати змогу хоча б частково їх поповнити.

Скористайтеся перевагами Genezis NPK!

Гранули з гарантовано однаковим складом!
Ущільнені гранули, що забезпечують рівномірне розкидання!
Фракціонування виключено!
Точне внесення, рівномірний поперечний розподіл!
Відмінна та швидка розчинність!

Новий препарат Öko-power Max (NPK 8-16-24+4,7S + Trichoderma asperellum) містить не тільки поживні елементи, а й мікроскопічний грибок, який має численні корисні властивості. Вона сприяє розкладанню пожнивних залишків, тим самим беручи участь у кругообігу вуглецю; регулярне застосування Öko-power Max сприяє збільшенню вмісту органічної речовини (гумусу) у ґрунті. Поживні речовини, що містяться в пожнивних залишках, стають доступними для засвоєння швидше, завдяки чому рослини отримують поживні речовини на суму в десятки тисяч форинтів з гектара. Активує природні захисні механізми культурних рослин, підвищує стресостійкість рослин (посуха), їх ріст (більша, розгалужена коренева система) та опірність, покращує поглинання поживних речовин і води. Паразитує на ряді фітопатогенних грибів і за допомогою сполук, подібних до антибіотиків, стримує їх поширення, що дозволяє зменшити витрати на захист рослин.

Щодо основного внесення добрив не слід забувати, що восени ріпак споживає не лише фосфор і калій, а й азот. Передпосівне (або стартове) внесення азоту також необхідне для належного осіннього розвитку посівів. Якщо необхідну на цей час кількість азоту (35–50 кг/га) не вдалося внести за допомогою комплексного добрива, її можна додати у вигляді стартового добрива. Для цього існує кілька підходящих препаратів. Якщо з хімічним складом ґрунту немає особливих проблем (тобто він не надто кислий) і потрібне лише невелике поповнення кальцію та магнію, то Pétisó є відповідним вибором. Однак для підвищення pH кислих ґрунтів або для значного поповнення кальцію та магнію чудово підходить Green Max. Обидва продукти виготовляються з високим вмістом доломіту (228 та 550 кг/т відповідно). Не слід нехтувати негативним впливом кислотності ґрунту на засвоєння поживних речовин, структуру ґрунту та водний режим. Наприклад, у кислих ґрунтах засвоєння фосфору знижується приблизно на 50 %, не кажучи вже про те, що, ймовірно, саме кальцій стане обмежувальним поживним елементом, що визначає (у цьому випадку знижує) врожайність. Усе це не зміниться доти, доки рН ґрунту не почне наближатися до нейтрального значення (pH 7), чого можна досягти лише шляхом внесення кальцію (та, за необхідності, магнію).

Внесення азоту можна поєднати з внесенням сірки та кальцію. Препарати Pétisó+S 24-12 або Pétisó S-Max 20-18 містять, окрім азоту, також кальцій і сірку. Застосовуючи їх, вже восени можна внести меншу або більшу кількість кальцію та сірки. Не забувайте, що сірка відіграє роль не лише у формуванні олії, а й у забезпеченні міцності стебел та стійкості рослин. Крім того, для засвоєння кожних 10–12 кг азоту необхідне надходження 1 кг сірки. Якщо цей рівень не забезпечений через недостатній вміст сірки в ґрунті, або через вимивання сірки на більшу глибину під впливом великої кількості осінньо-зимових опадів на пухких ґрунтах, або, можливо, через зв’язування сірки в більш згущених ґрунтах з високим вмістом органічних речовин, то поповнення сірки є неминучим.

Звичайно, вищезазначені чотири продукти (Pétisó, GreenMax, Pétisó+S, Pétisó S-Max) чудово підходять не лише восени як стартові добрива, а й навесні як підголовні добрива, оскільки потреба ріпаку в азоті, сірці, кальції та магнії після початку весни вища, ніж восени, тому їх застосування як підголовних добрив є практичним і розумним рішенням.

Автор: д-р Чаба Варга, консультант та провідний співробітник з розвитку, Nitrogénművek Zrt.