Актуальні можливості поповнення поживних речовин для озимої пшениці

Початок-середина жовтня — оптимальний час для посіву озимої пшениці. Однак тим, хто досі не вніс добрива, не варто впадати у відчай. Адже добрива Genezis NPK, призначені насамперед для поповнення фосфору та калію, мають ту перевагу, що завдяки нерегулярній формі гранул та технології виробництва їхні діючі речовини переходять у розчин навіть за умови низької вологості ґрунту і розчиняються легше та швидше, ніж NPK-добрива з більш твердими гранулами.

Кожна гранула містить однакові діючі речовини, має хорошу розкидність, тому розподіл діючих речовин у межах поля також буде належним. Завдяки чудовому та швидкому розчиненню препарат підходить для забезпечення потреб пшениці у фосфорі та калії навіть під час посіву, як стартове добриво, або, якщо посівна машина для цього не пристосована, при внесенні безпосередньо перед посівом.

ФОСФОР І КАЛІЙ ПОТРІБНІ ВЖЕ ВОСЕНІ

Важливо, що фосфор є рушійною силою інтенсивного розвитку коренів та кущіння. Озима пшениця — рослина, що потребує великої кількості фосфору: для врожайності 8 т/га вона поглинає з ґрунту 88 кг фосфорного активного речовини. До завершення осіннього кущіння пшениця поглинає 1/3 своєї загальної потреби у фосфорі. Озима пшениця протягом усього циклу росту постійно поглинає фосфор, темпи якого відповідають темпам накопичення сухої маси. На ранній вегетативній стадії, аж до завершення кущіння, пшениця під час формування коренів поглинає фосфор ще повільно. Водночас це початкове поглинання є критичним з точки зору розвитку коренів та кущіння. Від початку виходу стебел до цвітіння поглинання фосфору прискорюється, а потім залишається постійним і на етапах наповнення зерна та дозрівання. Посуха, з одного боку, знижує рухливість фосфору, а з іншого — погіршує функцію коренів. Оскільки фосфор у ґрунті є нерухомим, а на його поглинання значною мірою впливає вологість ґрунту, висихання ґрунту суттєво знижує поглинання фосфору коренями, навіть за умови високого вмісту доступного фосфору. З іншого боку, посуха зменшує масу коренів, обмежує їх подовжнє зростання та кількість кореневих волосинок, а отже, і здатність до поглинання поживних речовин. Тому в умовах посухи правильне фосфорне живлення має надзвичайно важливе значення. Якщо рослина не може засвоїти достатню кількість фосфору, квітки пшениці відмирають. Це однозначно призводить до зниження врожайності. Крім того, фосфор підвищує вміст хлорофілу та захищає структуру листя, що дозволяє пшениці підтримувати фотосинтез і накопичення сухої речовини навіть за умов нестачі води. Належне забезпечення фосфором сприяє поглибленню кореневої зони, завдяки чому пшениця може діставати воду та поживні речовини, що накопичуються в глибших шарах ґрунту.

Пшениця також споживає велику кількість калію — 144 кг/га при врожайності 8 т/га. До завершення кущіння споживання калію пшеницею є відносно помірним, але саме в цей період концентрація калію в молодих рослинах є найвищою. Саме цей період закладає основу для морозостійкості та еластичності клітинних стінок. Справді критичний період триває від початку виходу в стебло до колосіння, після чого поглинання калію майже повністю припиняється. Водночас слід також враховувати, що на ґрунтах піщано-суглинистої фізичної структури велика кількість осінньо-зимових опадів може вимивати калій (а також сірку) за межі кореневої зони, тому ще важливішим є формування кореневої зони відповідної глибини. Механізм поповнення поживних елементів не обмежується лише відповідним внесенням фосфорних добрив, оскільки на нього суттєво впливає поповнення магнію та азоту, а також забезпечення кальцієм. Калій відповідає за функціонування газообмінних проток рослин, тому його раннє та інтенсивне поглинання безпосередньо визначає стійкість пшениці. Крім того, він сприяє синтезу целюлози та лігніну, що є необхідним для захисту від вилягання. У разі посушливої весни калій допомагає підтримувати тургор клітин, завдяки чому пшениця краще переносить спеку. І нарешті, клітини, добре забезпечені калієм, мають товстіші стінки, тому грибкові захворювання (іржа, борошниста роса) важче атакують рослину.

З вищесказаного випливає (потреба в PK виникає вже восени і стає інтенсивною на початку весни), що фосфор і калій як основні добрива слід вносити восени, перед посівом. Для цього найкраще підходять NPK-добрива, які слід обирати з урахуванням запасів поживних речовин у ґрунті та потребам рослин. Крім того, деякі NPK-добрива містять також кальцій, магній і сірку, які також є незамінними для розвитку пшениці. Загалом можна сказати, що підходящими добривами є NPK 10-20-10 та NPK 10-20-5. Однак за умови низького вмісту калію та достатнього або дуже достатнього вмісту фосфору рекомендується використовувати добриво з перевагою калію, наприклад NPK 8-16-24, а за умови достатнього вмісту калію та недостатнього вмісту фосфору — NPK 8-15-15 або NPK 4-24-24.

ПОПОВНЕННЯ АЗОТУ ТА ВТОРИННИХ ЕЛЕМЕНТІВ ЖИВЛЕННЯ

Хоча зазначені вище NPK-добрива містять азот, а залежно від складу — також кальцій, магній, сірку і навіть бор, їхня кількість (звичайно, це також залежить від дозування) є недостатньою порівняно з потребами пшениці.

Оскільки до посіву необхідно забезпечити ту кількість азоту, яку рослина споживе до весни (до підгодівлі), то якщо за допомогою NPK не було внесено щонайменше 35 кг/га азоту, решту варто доповнити стартовим внесенням добрив. Для цього, залежно від обставин, існує кілька підходящих продуктів. Для одночасного поповнення азоту, кальцію та магнію найкраще підходять Pétisó, що не має підкислюючої дії на ґрунт, та Green Max, який підвищує кислотність кислих ґрунтів і забезпечує більшу кількість кальцію та магнію. Застосовуючи 100 кг Pétisó на гектар, можна покрити приблизно 12 % та 10 % потреби пшениці в кальції та магнії відповідно; при тій самій дозі азоту за допомогою Green Max можна покрити половину та одну третину цієї потреби відповідно. Решту, звичайно, може покрити вміст кальцію та магнію в NPK-добриві, а також Pétisó або Green Max, внесені як підгодівлю. Значення pH ґрунту також суттєво впливає на засвоєння поживних речовин. На кислих ґрунтах засвоюється лише половина внесеного фосфору, тоді як поглинання азоту та калію також може знизитися — при рН 5,5 навіть на 23 %. Це така значна втрата поживних речовин, яку з точки зору економічності не можна залишати без уваги. З огляду на вищезазначене, ми рекомендуємо застосовувати Pétisó там, де метою є запобігання подальшому закисленню ґрунту або незначне поповнення кальцію та магнію, а Green Max — там, де потрібно усунути закислення ґрунту або поповнити більшу кількість кальцію та магнію.

Якщо під час внесення стартових добрив, окрім азоту, ми хочемо поповнити переважно кальцій та сірку, рішенням стане Pétisó+S 24-12 або Pétisó-S Max 20-18. Перше забезпечує пшениці менше, а друге — більше кальцію та сірки при однаковій дозі азоту. Звісно, ці гранульовані добрива, що містять сірку, також підходять для підгодівлі, тож якщо восени ми обираємо поповнення кальцію та магнію (Pétisó або Green Max), то, використовуючи Pétisó+S 24-12 або Pétisó-S Max 20-18 навесні, у нас все ще є можливість одночасно поповнити азот, сірку та частково кальцій у якості підгодівлі.

Найкраща стратегія поповнення поживних речовин — це завжди забезпечення збалансованого співвідношення поживних елементів, що відповідає потребам рослини, не тільки щодо азоту, фосфору та калію, а й щодо кальцію, магнію та сірки. Звичайно, на цьому список не закінчується, але ефективним способом поповнення мікроелементів є підживлення листя, що наразі не є актуальним.

Д-р Чаба Варга
фаховий консультант та провідний співробітник з розвитку
Nitrogénművek Zrt.